Застосування карбаміду в основне внесення відбувається до посіву ярих с\г культур у передпосівний обробіток ґрунту (закриття вологи, передпосівна культивація). Особливістю такого внесення є обов’язкове закриття розкиданих гранул по поверхні поля, тобто необхідно провести заробку змішавши його із вологим ґрунтом. В подальшому відбуватиметься перехід амідної форми азоту в ті, які будуть доступними для культурних рослин.

Підживлення розчином карбаміду по листу рекомендується проводити вночі або вдень (похмура погода), коли температура повітря не перевищує +20°С і не опускається нижче +10-12°С, щоб забезпечити підвищену доступність азоту добрива. Позакореневе підживлення особливо добре працює на здорових посівах з достатньою кількістю поживних речовин, а сам амідний азот поглинається листям рослини на 90-95% і (що важливо) за дуже короткий проміжок часу.

Рекомендується змішувати для позакореневого підживлення сечовину з добривами листового живлення та пестицидами в робочому розчині, що може покращити засвоєння елементів живлення та дію хімікатів, зменшивши вплив стресових факторів, спричинених хімікатами. Збільшення обсягу робочого розчину дозволяє збільшити концентрацію карбаміду, що знижує ризики у застосуванні.

У високих концентраціях водна сечовина, а особливо біурет у складі добрива, може викликати опіки. Допустима концентрація розчину сечовини для позакореневого підживлення — 3-10 %, в залежності від культури та фази розвитку. Обов’язково додавати до бакової суміші кристалічні сульфати магнію, які будуть нівелювати шкідливу дію біурету. Також слід пам’ятати, що при приготуванні робочого розчину, 20 кг карбаміду на 100 л води, знижується температура на 8-10 ºС. Тому необхідно слідкувати, щоб різниця температур робочого розчину із температурою повітря (температура поверхні рослин) не перевищувала 10 ºС. Нехтування даною особливістю може призвести до термічного стресу рослин.

Отже, як азотне мінеральне добриво, має широке застосування в сільському господарстві як для основного внесення в ґрунт, так і для підживлення позакоренево. Розуміння про перетворення одних форм азоту в інші — дозволяє покращити ефективність використання добрива. А інгібітор уреази, в поєднанні з добривом, мінімізує втрати по газоподібному азоту та забезпечить азотом с\г рослини на увесь період вирощування.

Норми внесення добрива залежить від культури:

• Карбамід на озиму та яру пшеницю — 200-350 кг/га,
• Карбамід на озимий та ярий ячмінь — 150-250 кг/га,
• Карбамід на озимий та ярий ріпак — 200-350 кг/га,
• Карбамід по кукурудзі — 250-400 кг/га,
• Карбамід по соняшнику — 250-350 кг/га,
• Карбамід на сою, горох — 80-150 кг/га,
• Карбамід на гречку — 100-200 кг/га,
• Карбамід по цукровому буряку — 250-400 кг/га,
• Карбамід по картоплі, овочах — 200-350 кг/га,
• Карбамід на плодові дерева та кущі — 150-250 кг/га,